Для вас батьки

28.Вер.2018
Для вас батьки

Адаптація дошкільника до нових соціальних умов

Перший суспільний досвід малюка – прихід до дошкільного навчального закладу. Традиційно діти починають його відвідувати  з  2(3)– річного віку, хоча вже є чимало  прикладів, коли вихованцями стають ще зовсім крихітки( через зайнятість батьків, інші причини, які унеможливлюють перебування мами чи тата з дитиною вдома). Останнім часом батьки дедалі  більше надають перевагу дошкільному  навчальному закладу.

Дитина вкрай важко сприймає нове. Так може статися, що в дошкільному закладі абсолютно все виявиться для неї незнайомим, а головне – не таким, як вона собі уявляла, слухаючи «підготовчі» розповіді дорослих, тобто очікування не збіглися з реальністю. Доводиться пристосовуватися до нових обставин, незнайомих людей, нової організації життєдіяльності, нового режиму та способу харчування, а головне – до незнайомого способу існування – самостійно, без мами-тата, бабусі-дідуся.

На перших порах малюк розгублюється, втрачає навички самостійності, ні з ким не спілкується, а лише придивляється до поведінки інших дітей та дорослих. Дитина може навіть не виконувати звичних для неї дій – самостійно вдягнутись, поїсти тощо, її сон неспокійний та неглибокий. Дитина перебуває в стані тривожності, а то й розпачу, думаючи про те, чи заберуть її, чи не залишать назавжди. Так буває на початку відвідування дошкільного закладу. Малюк  не наважується відірватися від рідних бодай на менший час, бо боїться бути покинутим, забутим Його не приваблюють яскраві іграшки, не заспокоюють умовляння вихователя, поки ще чужої та незнайомої людини, приклади інших дітей, які вже призвичаїлись до нових умов життя.

Період адаптації –  буває в житті кожної дитини, людини яка змінює звичне місце перебування, оточення. Його перебіг залежить від багатьох чинників, а також від індивідуальних психофізіологічних особливостей дитячого організму. Важливо тільки розуміти, що такий психічний та фізіологічний регрес – нормальна реакція організму, який пристосовується до нових умов буття.

Медики вважають, що такий період може  тривати від двох-шести  тижнів до шести-дев’яти місяців.

У період адаптації в дитини зростає чутливість до всіх впливів навколишнього природного середовища, адже дитячий організм «не пропускає нічого нового», до чого треба буде пристосуватися надалі. Зазвичай важче пристосуватися до дошкільного закладу ослабленим дітям: в них загострюються хронічні захворювання, вони частіше хворіють на інфекційні хвороби, застуди. Постійне перебування дитини в ситуації, що потребує максимальної мобілізації її захисних сил, ускладнює формування нових механізмів саморегуляції. Не витримуючи навантажень, дитина починає хворіти. А захворівши, повертається до домашньої звичної обстановки, де вона добре адаптована. Такий «вихід у хворобу» – теж своєрідна захисна реакція дитячого організму.

Доцільно на початку скоротити перебування дитини в дошкільному закладі та полегшити умови перебування в ньому. Важливо також  психологічно підготувати дитину до закладу, показати  всі приміщення групи, доброзичливо й спокійно розповідати про їхнє призначення. Варто також і батькам кілька разів прийти з дитиною до дошкільного навчального  закладу під час вечірньої прогулянки, нехай дитина впевниться, що всіх дітей обов’язково забирають  додому. Що більше дитина знатиме про дошкільний заклад, що краще буде ознайомлена, то легшим буде для неї період адаптації

Прийоми, що полегшують дитині  ранкові прощання:

  • Швидке прощання з дитиною ;
  • Необхідність залишити малюку в кишеньку будь-яку річ, що нагадуватиме про вас;
  • Не варто намагатись непомітно “вислизнути” від дитини;
  • Необхідно вигадати забавний ритуал прощання і постійно його дотримуватися;
  • Не слід намагатись підкупити дитину новою іграшкою, цукеркою…;
  • Варто чітко дати дитині зрозуміти,що ніякі істерики не звільнять її від необхідності йти в дошкільний навчальний заклад

У цей час потрібно знизити рівень вимог до дитини, не  сварити й не карати її, не порівнювати її саму чи її  вчинки з іншими дітьми, спокійно  реагувати на капризування, примхи, плачі.

Чим спокійніше дорослий ставитиметься до дитини, чим доброзичливішим буде до неї, тим швидше вона адаптується до нових соціальних умов.